VPIP
Інші назви: ВПІП, voluntarily put money in pot, добровільно вкладені гроші в банк, відсоток зіграних рук
VPIP (voluntarily put money in pot) – відсоток роздач, у яких гравець сам вирішує вкласти фішки в банк до флопу: коллом або рейзом.
Як рахують VPIP?
VPIP показує, скільки рук гравець вирішує розіграти. Роздача зараховується, коли гравець із власної волі кладе фішки в банк до флопу: робить лімп, зрівнює рейз, відкривається рейзом або робить ререйз. Обов’язкові ставки не рахуються. Малий блайнд чи великий блайнд гравець ставить не добровільно, і так само не рахується чек на великому блайнді, коли ніхто не підвищував.
Формула: VPIP = роздачі, у яких гравець добровільно вклав гроші до флопу ÷ усі роздані роздачі × 100.
Кожна роздача рахується один раз, хоч скільки разів гравець зрівнював чи підвищував у ній. Важить лише префлоп: гравець, який зробив чек на великому блайнді, а потім поставив на флопі, VPIP не збільшує.
Приклад: за 200 роздач гравець 10 разів лімпив, 14 разів зрівнював рейз і 26 разів підвищував сам. Це 50 роздач із 200, тож його VPIP становить 25%.
Яке значення VPIP нормальне?
Усе залежить від кількості гравців за столом. За шістьох ви частіше ставите блайнди й частіше граєте з пізньої позиції, тож сильні гравці входять у більше банків, ніж за повним столом на дев’ять чи десять місць (full ring). Цифри нижче – типові, округлені діапазони для кеш-геймів, а не жорсткі правила.
| Тип гравця | VPIP, 6-max | VPIP, повний стіл |
|---|---|---|
| Ніт | до 15% | до 12% |
| TAG (тайт-агресивний) | 20–26% | 15–20% |
| LAG (луз-агресивний) | 28–35% | 22–30% |
| Луз-пасивний, колінг-стейшн | 40% і більше | 35% і більше |
| Маніяк | 50% і більше | 45% і більше |
У хедз-апі цифри набагато вищі, бо один із двох гравців завжди на блайндах, а сильні гравці захищають блайнди й відкривають велику частку своїх рук.
Навіщо порівнювати VPIP із PFR?
VPIP показує, скільки рук гравець грає, але не те, як він їх грає. Для цього є PFR – частка роздач, у яких гравець підвищує до флопу. Трекери показують обидва показники поруч, наприклад 24/20, і різниця між ними говорить дуже багато.
- Невелика різниця (2–5 пунктів): гравець підвищує більшість рук, з якими входить у гру. Типово для впевнених гравців TAG і LAG.
- Велика різниця: гравець багато зрівнює й лімпить. Рядок на кшталт 45/8 вказує на луз-пасивного гравця, якого часто називають фішем.
- Обидва числа низькі: тайтовий гравець, наприклад 12/10, який рідко входить у банк без сильної руки.
PFR ніколи не буває вищим за VPIP, адже кожен рейз до флопу – це теж добровільне вкладення грошей.
Як використовувати VPIP проти суперників?
VPIP допомагає вгадати стартовий рендж суперника. Гравець із VPIP 12%, який увійшов у банк, зазвичай має сильну руку, тож проти нього можна частіше скидати маргінальні руки й частіше красти його блайнди. Гравець із VPIP 45% грає багато слабких рук. Проти нього ви робите тонший вел’ю-бет, ізолюєте його рейзом, коли він лімпить, і менше блефуєте, бо він рідко скидає карти.
Онлайн ці показники дають програми-трекери: вони записують історію роздач і показують статистику біля кожного гравця на панелі HUD (heads-up display). Деякі покерні сайти обмежують або забороняють такі інструменти, тож спершу перевірте правила. У живій грі VPIP можна оцінити самому, якщо одне-два кола стежити, як часто гравець входить у банки. Хоч би яким було джерело, мала вибірка вводить в оману: кілька десятків роздач дають лише приблизне уявлення, а кілька сотень – значно надійніше.
Що гравці питають про VPIP?
Який VPIP вважається добрим у покері?
Для більшості гравців, які виграють у кеш-геймах, це приблизно 20–26% за столами 6-max і 15–20% за повними столами. Добрий VPIP також іде в парі з PFR, нижчим лише на кілька пунктів. Число значно вище за ці межі зазвичай означає забагато слабких рук, а значно нижче – забагато втрачених можливостей.
Чи зараховується великий блайнд до VPIP?
Ні. Блайнди й анте – обов’язкові ставки, тому вони не рахуються. Чек на великому блайнді, коли ніхто не підвищував, теж не рахується. VPIP зростає лише тоді, коли ви додаєте фішки з власної волі, наприклад зрівнюєте рейз із великого блайнда або самі підвищуєте до флопу.
Скільки роздач потрібно, щоб VPIP був надійним?
Близько 100 роздач дають придатне перше враження, а кілька сотень – досить надійне число. VPIP стабілізується швидше за більшість показників, бо кожна роздана рука – це нагода його виміряти. Постфлоп-статистика, для якої потрібні конкретні ситуації, набуває сенсу значно довше, іноді лише після тисяч роздач.