Фіш
Інші назви: риба, донк, донкі, fish
Фіш – це сленгова назва слабкого або недосвідченого гравця, який часто помиляється: найчастіше грає забагато роздач і надто часто зрівнює ставки.
Як розпізнати фіша за столом?
«Фіш» – це не стиль гри. Так узагальнено називають того, хто ще вчиться або грає суто для розваги, не надто замислюючись над стратегією. Типові ознаки:
- він входить у більшість роздач, часто лімпом, тобто просто зрівнює великий блайнд замість рейзу;
- зрівнює ставки зі слабкою парою або незавершеним дро, не питаючи себе, чи вигідна ціна;
- рідко рейзить, а коли рейзить, зазвичай має щось дуже сильне;
- не зважає ні на своє місце відносно баттона, ні на розмір банку.
Приклад: Гравець входить у банк із королем і четвіркою, бо «король – старша карта». На флопі падає король, він зрівнює ставку на кожній вулиці, а наприкінці суперник відкриває короля й даму. В обох пара королів, тож усе вирішує бічна карта, і дама б’є четвірку.
Чи образливо назвати когось фішем?
Це слово має свою протилежність. У покерному харчовому ланцюжку фіші – легка здобич, а вправних гравців, які на них полюють, називають шарками (акулами). Про такий самий тип гравців кажуть також «донк» або «донкі», а «китом» називають слабкого гравця, який грає на високих лімітах і раз у раз програє великі банки.
Усі ці слова часто вимовляють зневажливо, але кожен покерист колись починав як фіш. Ця назва описує етап навчання, а не людину. Казати таке комусь в обличчя чи повчати суперників, як їм слід було зіграти роздачу, – просто порушення покерного етикету.
Чим фіш відрізняється від колінг-стейшна?
Колінг-стейшн – вужчий термін: гравець, який майже ніколи не скидає карти й майже ніколи не рейзить, а лише раз у раз зрівнює ставки. Фіш – ширше поняття. Фіш може грати пасивно, як колінг-стейшн, але так само може грати надто зухвало, розкидаючись блефами без жодного плану. Фішів об’єднує брак досвіду, а не якийсь один спосіб ставити фішки в банк.