Стредл
Інші назви: страддл, лайв-стредл, straddle, live straddle
Стредл – добровільна ставка наосліп, зазвичай у розмірі двох великих блайндів, яку ставлять до роздачі карт, найчастіше з місця ліворуч від великого блайнда.
Як стредл працює в роздачі?
У класичному варіанті стредл ставить гравець ліворуч від великого блайнда, тобто з місця UTG. Фішки треба поставити до того, як цей гравець отримає карти, бо стредл – це ставка наосліп, так само як і блайнди. На практиці він працює як третій, добровільний блайнд.
Приклад: блайнди 50/100. Гравець на UTG ставить 200 як стредл. Тепер торгівля до флопу починається з гравця ліворуч від того, хто поставив стредл. Вхід у роздачу коштує 200 замість 100. Якщо ніхто не підвищить, хід наприкінці повертається до автора стредла. Він може зробити чек або підвищити – таку саму опцію зазвичай має великий блайнд.
Після флопу порядок повертається до звичайного: починає перший активний гравець ліворуч від баттона.
Навіщо гравці ставлять стредл?
Стредл подвоює ціну входу в роздачу, тож банки стають більшими, а стеки щодо нової ставки – удвічі коротшими. Той, хто ставить стредл, купує собі останнє слово в першому раунді торгівлі. Ціна – фішки, вкладені без жодної карти на руках, а після флопу автор стредла не має жодної переваги. Тому стредл сприймають радше як спосіб пожвавити гру, ніж як хід, вигідний самому гравцеві.
Де трапляється стредл і які є його різновиди?
Стредл – звичай живого кеш-гейму. У турнірах його зазвичай не дозволяють. Чи можна ставити стредл, хто може це робити і на яку суму – залежить від правил конкретного столу.
Крім класичного варіанта, є стредл із баттона і міссісіпі-стредл, який можна ставити й з інших місць. З ними порядок торгівлі до флопу може бути встановлено інакше. Сідаючи в нову гру, запитайте про це перед першою роздачею. Розділ блайнди й анте в покері описує інші обов’язкові ставки.